Тезисы конференции > Доклады: заседание 5 | |||||||||||
|
ІнформацІйнИЙ ПІДХІД ДО МЕДИКО-БІОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ людини в природних, штучно створених та екстремальних Середовищах
Горго Ю.П.1, Харковлюк-Балакіна Н.В.2
1 Національний технічний університет України «КПІ»; 2 ДУ «Інститут геронтології» АМНУ e-mail: kbalakine@hotbox.ru
При об'єктивно однакових умовах діяльності кожен індивід характеризується деяким типовим для нього рівнем активації центральної нервової системи (ЦНС). Рівень активації, як детермінанта діяльності, залежить від індивідуально-типологічних властивостей суб'єкта й особливостей розв'язуваної задачі. Цілком достовірну інформацію при дослідженнях дають виміру окремих фізіологічних показників, альфа-ритм ЭЭГ, час сенсомоторної реакції на різні по силі подразники і ін. Можливе використання значень індивідуального рівня активації ЦНС для оцінки працездатності людини з різними індивідуально-типологічними властивостями нервової системи, а також розробка кількісних методів оцінки функціонального стану людини в реальних і змодельованих режимах діяльності для оптимізації процесів його працедіяльності. Однією з актуальних задач складає пошук прийомів об'єктивної оцінки і прогнозування психофізіологічних функцій людини, від яких залежать надійність і ефективність його професійної діяльності, особливо в екстремальних умовах, а звідси і якість виконуваної діяльності. Екологічний і психофізіологічний контроль і корекція в складних операторських професіях допоможе підтримувати роботу операторів оптимальному стані готовності до негайних дій. Крім того, можна підготувати операторів до оптимального сприйняття будь-яких зовнішніх впливів, а також визначити нові форми спілкування і допомоги операторам, що знаходяться на відстані від пунктів керування. Великий інтерес тут являють хаотичні наднизкочастотні коливання тиску (НКТ), що існують в природі і є важливим і суттєвим екологічним фактором. Це НКТ з хаотичними амплітудно-частотними характеристиками, в основному природного походження, рівень яких в природі дуже змінний і, як правило, перевищує пороги чутливості організму людини. Вони суттєво впливають на динаміку негативних психічних процесів, втому, дезорганізують розумову та поведінкову діяльність. Наявність генераторів НКТ з певними амплітудно-частотними характеристиками створює можливість направлених впливів на психофізіологічні функції людини і можливо – тварин, що знаходяться чи працюють в закритих приміщеннях. Такі впливи можуть бути як оптимізуючими, корисними, так і дезорганізуючими, з непердбачіваними ефектами. Особливо важливо виявляти та застосовувати оптимальний рівень НКТ в кабінах та салонах літаків, космічних апаратів, підводних та надводних суден, оскільки оптимальна та нормальна працездатність персоналу сильно залежить від цього, раніше не врахованого фактора. Застосування фактора НКТ в промисловості дозволить оптимізувати працездатність персоналу, понизити аварійність та рівень браку. Для медичних цілей, НКТ будуть корисні, як новий засіб фізіотерапії та медичної реабілітації. В спорті НКТ можуть бути використані, як природний оптимізуючий стимулятор, а також для зняття втоми і відновлення працездатності спортсменів. Отже, в основі ряду досліджень осіб різного віку, професійно пов’язаних з різними видами діяльності та в різних умовах середовища, було застосовано комплексну психофізіологічну діагностику операторської діяльності та розроблено інформаційну оцінку функціонального стану людини в різних режимах його діяльності. Крім того, розроблено алгоритми і програми обробки даних для одержання об'єктивної інтегральної оцінки функціонального стану і рівня працездатності людини в конкретний момент часу з метою оптимізації робочих станів операторів. Оцінку працездатності проводили за допомогою информаційного підходу (Ю.П.Горго,1986, 1994), в основі якого полягає інформаційна технологія оцінки “організації” медико-фізіологічних даних з використанням гістограм розподілу характеристик різних фізіологічних сигналів, наприклад, електрокардіаграми, кардіоритмограми, сенсоматорних реакцій та ін. засобом порівняння двух чи більше гісторгам однієї особи, отриманих в різних його функціональних станах. Отже, використання ентропійних оцінок дозволяє оцінити зовнішній вид гістограми не по суб’єктивному критерію "звуження – розширення”, а в цифровому виді. Для інформаційної оцінки загального стану обстежених використовували методику визначення темпу старіння (ТС) та функціонального віку (ФВ), розроблену в Інституті геронтології АМН України. Розрахунок показників ТС і ФВ проводився за допомогою формули множинної лінійної регресії. Залежною перемінною виступає календарний вік (КВ), незалежною – ряд фізіологічних показників, підбір яких проводився при попередньому дослідженні популяційної вибірки осіб різного віку. Методика визначення ФВ дозволяє розраховувати кількісні характеристики ТС людини для інформаційної його оцінки. Проведені масові дослідження осіб різного віку в різних умовах середовища виявили, що негативні ефекти особливо помітні у людей після 45 років, а також в осіб з підвищеним рівнем розумових, психоемоційних або робочих навантажень, в операторів складних систем, наприклад на АЕС, у військових операторів. Не відчутність НКТ в поєднання із прямими впливами на психічну діяльність в гіршу сторону, робить впливи цього природного фактора досить небезпечним. Саме цим пояснюється зв’язок рівня хаотичних НКТ з кількістю нещасних випадків на виробництві, дорожньо-транспортних пригод, самогубств, тяжких правопорушень, що був знайдений при співставленні рівня НКТ із статистикою по Києву та Москві (Горго Ю.П., 1999). Ще раніше Чижевський А.Л. (1937) знайшов тісний кореляційний зв’язок між рівнем активності Сонця та збільшенням кількості революцій, демонстрацій, війн, збройних конфліктів, терористичних актів, катастроф, епідемій тощо. Стає дуже прозорим зв’язок між цими стихійними проявами та НКТ. Таким чином, використання інформаційної оцінки функціонального стану і працездатності працюючої людини та моніторинг НКТ допоможе попереджати осіб, що знаходяться в складних умовах роботи (наприклад, водіїв, льотчиків), про необхідність прийняття визначених захисних мір і зміну інтенсивності і напруженості роботи.
|
||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
/ | |||||||||||
© Copyright 2008. All rights reserved. Contact to Victor Martynyuk: ubs@science-center.net tel.: +38 050 6535592
|
|||||||||||